глибоко
ГЛИ́БОКО, рідко ГЛИБО́КО.
1. Присл. до глибо́кий.
Глибоко в долині блакитна Спокійна річка біжить (Л. Укр., IV, 1954, 94);
У вогкий пісок глибоко вбито вербового кілка (Донч., V, 1957, 7);
Ці кручі йому теж залишилися глибоко в пам’яті (Баш, Вибр., 1948, 12);
За своїм характером народна художня творчість є глибоко реалістичною (Мист., 6, 1955, 6).
2. у знач. присудк. сл. Про значну відстань вглиб, про велику глибину.
Там-то глибоко — жабі по око! (Укр.. присл.., 1955, 322);
— Ух, глибоко! Ух, глибоко! Гляди, не втопися ще (Мирний, III, 1954, 107).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глибоко — гли́бо́ко прислівник незмінювана словникова одиниця форма з наголосом на другому складі 'глибо́ко' вживається рідко Орфографічний словник української мови
- глибоко — На дні, (дихати) на повні груди, (любити) палко і всі пох. від ГЛИБОКИЙ Словник синонімів Караванського
- глибоко — [глибоко і глиебоко] присл. Орфоепічний словник української мови
- глибоко — рідко глибоко. 1》 Присл. до глибокий. 2》 у знач. присудк. сл. Про значну відстань вглиб, про велику глибину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глибоко — ГЛИБО́КО див. гли́боко. ГЛИ́БОКО, рідко ГЛИБО́КО. 1. Присл. до глибо́кий. Глибоко в долині блакитна Спокійна річка біжить (Леся Українка); У вогкий пісок глибоко вбито вербового кілка (О. Донченко); Мій начальник Абрамов глибоко зітхнув (Б. Словник української мови у 20 томах
- глибоко — Там-то глибоко — жабі по око. Там дуже мілка вода. Як не вертись, дітись нікуди: на небо високо, а в воду глибоко. Бідному нікуди дітися від своєї біди. Приповідки або українсько-народня філософія
- глибоко — Гли́бо́ко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- глибоко — Глибоко нар. Глубоко. Глибоко оре. Ном. № 5600. Глибоко тут брести, — шукаймо иншого місця. Сравн. степ. глибше. Риба шука де глибше, а чоловік де лучче. Ном. № 9840. ум. глибоченько. Словник української мови Грінченка