глибокий
ГЛИБО́КИЙ, а, е.
1. Який має велику глибину (у 1 знач.).
Внизу під греблею широкий ставок — тихий, ясний, глибокий-глибокий (Фр., VII, 1951, 221);
Зліворуч було якесь глибоке, бездонне провалля, і ліс падав у нього, витикаючи лиш вершини смерек (Хотк., II, 1966, 217);
// Який має більшу глибину порівняно з іншими однорідними предметами.
[Костомаров:] Наче ж брав я всі [тарілки], — ну, а глибока ж де? (Тич., І, 1957, 295);
Лягла між брів глибока зморшка та вже й не розправилась (Коз., Вибр., 1947, 88);
// Який здійснюється на значну глибину.
Набагато збільшити видобуток нафти дозволяє нова техніка глибокого буріння (Наука… 6, 1962, 11);
Глибока оранка грунту під посіви озимої пшениці після просапних культур здебільшого не є необхідним заходом, а часто навіть призводить до зниження врожаю (Колг. Укр., 7, 1956, 15);
// Який має велику відстань від краю чого-небудь всередину.
Пан Адам мовчки простяга руку в напрямку внутрішніх хат, де глибоким отвором чорніють двері (Коцюб., II, 1955, 258);
// Який не має видимих меж.
Вона [тиша] виповняла ввесь двір, таїлась в деревах, залягла по глибоких блакитних просторах (Коцюб., II, 1955, 224);
На землю приліг Та й задивився в глибокеє небо (Павл., Бистрина, 1959, 113).
2. Який міститься або лежить на значній глибині (у 2 знач.), далеко від поверхні, проникає на значну відстань всередину чого-небудь.
Поцілував, перехристив [Гонта дітей], Покрив, засипає: «Спочивайте, сини мої, В глибокій оселі!» (Шевч. І. 1951, 143);
[Хор дівчат:] Місячний промінь скоріш не дістанеться До океану глибокого дна, Аніж не влучить стріла Артемідина В серце безумця зухвале, палке (Л. Укр., І, 1951, 158);
Місце було дуже вигідне: глибока яруга, поросла чагарем, прикрита з усіх боків дубовим лісом, з доброю, невижатою травою (Тют., Вир, 1964, 433);
// Який виходить з глибини (у 3 знач.) (про зітхання, дихання).
Старечі уста непомітно ворушаться, з повного ущерть серця раз у раз вириваються глибокі зітхання (Коцюб., І, 1955, 87).
3. Розташований далеко від якого-небудь місця, пункту; віддалений.
— Полонених відправлено в глибокий тил. Ворог відступає на всіх фронтах (Ю. Янов., І, 1958, 199);
// перен. Дуже давній, дуже віддалений; стародавній, незапам’ятний (про час).
Надходило різдво. На Україні з цим святом пов’язано безліч різних прикмет, звичаїв, легенд і обрядів, які дійшли до нас з глибокої дохристиянської давнини (Тулуб, В степу.., 1964, 198);
Золото в Узбекистані видобували ще в глибоку давнину (Веч. Київ, 23.IX 1968, 4).
4. Який відзначається глибиною (у 5 знач.).
Сердечно дякую Вам [І. Франкові] не тільки за пам’ять, але й за цей прекрасний, високопоетичний і глибокий твір [поему «Мойсей»] (Коцюб., III, 1956, 285);
В образотворчому мистецтві [України] з’явився ряд творів, що завдяки глибокому ідейному змісту і високій майстерності здобули широке визнання серед трудящих (Мист., З, 1959, 11);
// Якому властива позитивність дій, думок, вчинків; серйозний, вдумливий (про людей).
Я мрію про те, щоб у нас було якнайбільше глибокої поважної інтелігенції (Коб., III, 1956, 105);
[Берест:] Я вірю в Кречета. Молодий він, але глибокий, талановитий… (Корн. І, 1955, 133);
// Істотний, значний.
Під час хімічних реакцій відбуваються глибокі зміни речовин. Молекули одних речовин руйнуються і замість них утворюються молекули інших (Хімія, 7, 1956, 45).
5. Який досяг високого ступеня; сильний (про душевний стан, почуття і т. ін.).
Вона ходила по залі з кутка в куток,.. на лиці був розлитий глибокий, безнадійний смуток (Л. Укр., III, 1952, 526);
В погляді тому побачив старий Зуб глибоке ніжне кохання і порадувався в душі (Собко, Справа.., 1959, 35);
// Повний, цілковитий.
Ліс наливала така глибока тиша, що шелестіння сухих гіллячок.. здавалось йому [Іванові] голосним лускотом пня (Коцюб., II, 1955, 350);
Довга, глибока мовчанка. Десь поза хатою квокче курка (Ю. Янов., І, 1958, 230);
// Який досяг вищого ступеня виявлення, вищої межі в розвитку.
Незважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний (Фр., VI, 1951, 34);
Тільки було тоді літо раннє, а зараз осінь глибока (Гончар, Таврія… 1957, 668).
◊ Глибо́кий го́лос — голос, що йде зсередини грудей; низький, грудний.
— Ввійди, — почувся.. глибокий голос, мов з-під землі (Фр., IV, 1950, 175);
І от прибій ущух, і залунав Глибокий голос мужнім неспокоєм (Рильський, І, 1956, 208);
Глибо́кі о́чі:
а) очі, яким властива виразність, серйозність погляду.
Глянула [Марія] на мене глибокими очима й упекла мене тим поглядом.., у саме серце впекла.. (Коцюб., І, 1955, 145);
Її глибокі голубі очі були теплі, задумливі (Томч., Готель.., 1960, 24);
б) очі темні або з великими зіницями.
Перед ним на порозі стала жінка в накинутій на голову білій вовняній хустці, з-під якої, наче дві зірниці, заіскрили до місяця глибокі чорні очі (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 18);
Він був високий, стрункий, мав дивні крилаті брови і глибокі карі очі (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 16);
Глибо́кий по́гляд (зір) — дуже виразний, вдумливий погляд.
Як я люблю твій образ дорогий… І голос твій, і погляд твій глибокий, Як я люблю тебе, о друже мій (Пісні та романси.., II, 1956, 242);
Глибоким зором просторінь і час Він [О. М. Горький] прозирав, немов стрілець діброву (Рильський, І, 1956, 192).
Значення в інших словниках
- глибокий — (з повнотою осмислення) ґрунтовний, вичерпний. Словник синонімів Полюги
- глибокий — глибо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
- глибокий — Не мілкий, глибоководий; (- небо) безодній, безденний, незглибний, незглибимий; (тил) віддалений, глибинний; (- давнину) незапам'ятний, хтознаколишній; (твір) мудрий, глибокодумний, серйозний; (- очі) вдумливий, виразний; (голос) низький, густий... Словник синонімів Караванського
- глибокий — -а, -е. 1》 Який має велику глибину (у 1 знач.). || Який має більшу глибину порівняно з іншими однорідними предметами. || Який здійснюється на значну глибину. || Який має велику відстань від краю чого-небудь усередину. || Який не має видимих меж. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глибокий — ГЛИБО́КИЙ, а, е. 1. Який має велику глибину (у 1 знач.). Внизу під греблею широкий ставок – тихий, ясний, глибокий-глибокий (І. Франко); Зліворуч було якесь глибоке, бездонне провалля, і ліс падав у нього, витикаючи лиш вершини смерек (Г. Словник української мови у 20 томах
- глибокий — Глибока вода тихо пливе. Розумний йе чваниться ніколи. Глибоко на п'ять хлопа. Давно одиницею мірила був сам чоловік, а це: його зріст, крок, лікоть, п'ядь, палець, ніготь, голова або й волосся. П'ять разів так заглибоко, як високий чоловік. Приповідки або українсько-народня філософія
- глибокий — Бездоній, бездонний, безодня, глибезний, глибоководий, глибоководний, глибокуватий, глибочезний, глибоченний, глибоченький, заглиблений, заглибокий, крутояр, крутоярий, незглибимий, поглиблений Фразеологічні синоніми: глибока могила; глибоке небо Словник синонімів Вусика
- глибокий — би́ти (низькі́ (глибо́кі)) покло́ни. 1. Шанобливо вклонятися, виражаючи почуття поваги. То плакавши, то поклони бивши, розкраснілася (розчервонілася) Галочка (Г. Квітка-Основ’яненко); // Молитися. Фразеологічний словник української мови
- глибокий — ГЛИБО́КИЙ (який має велику глибину), БЕЗДО́ННИЙ підсил., БЕЗО́ДНІЙ підсил. розм. Зліворуч було якесь глибоке, бездонне провалля (Г. Хоткевич); Садок з лісом чорнів, здаючись безоднім темним яром (Панас Мирний). Словник синонімів української мови
- глибокий — Глибо́кий, -ка, -ке; -бо́кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- глибокий — Глибокий, -а, -е Глубокій. Долина глибока. Мет. 79. Маю на собі дев'ять ран — рубані широкі, а чотирі — стреляні глибокі. АД. II. 258. Шукай собі або глибокої води, або високої гиллі. Ном. № 3652. Кайдани повелів кувать, глибокі тюрми мурувать. Шевч. 470. Словник української мови Грінченка