глибокий

Глибока вода тихо пливе.

Розумний йе чваниться ніколи.

Глибоко на п'ять хлопа.

Давно одиницею мірила був сам чоловік, а це: його зріст, крок, лікоть, п'ядь, палець, ніготь, голова або й волосся. П'ять разів так заглибоко, як високий чоловік.

З глибокої криниці, холодна вода.

Розумний все дасть добру раду.

На глибокім не штука втонути.

Жартують з того, що виратувався від утоплення.

Так глибоко, що жабі аж по око.

Глум, коли хто хвалиться подвигами на воді.

Що глибша вода, то більша риба.

Велика риба любить глибінь. Що більше місто, то більші й пани в ньому.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глибокий — (з повнотою осмислення) ґрунтовний, вичерпний. Словник синонімів Полюги
  2. глибокий — глибо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. глибокий — Не мілкий, глибоководий; (- небо) безодній, безденний, незглибний, незглибимий; (тил) віддалений, глибинний; (- давнину) незапам'ятний, хтознаколишній; (твір) мудрий, глибокодумний, серйозний; (- очі) вдумливий, виразний; (голос) низький, густий... Словник синонімів Караванського
  4. глибокий — -а, -е. 1》 Який має велику глибину (у 1 знач.). || Який має більшу глибину порівняно з іншими однорідними предметами. || Який здійснюється на значну глибину. || Який має велику відстань від краю чого-небудь усередину. || Який не має видимих меж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. глибокий — ГЛИБО́КИЙ, а, е. 1. Який має велику глибину (у 1 знач.). Внизу під греблею широкий ставок – тихий, ясний, глибокий-глибокий (І. Франко); Зліворуч було якесь глибоке, бездонне провалля, і ліс падав у нього, витикаючи лиш вершини смерек (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. глибокий — Бездоній, бездонний, безодня, глибезний, глибоководий, глибоководний, глибокуватий, глибочезний, глибоченний, глибоченький, заглиблений, заглибокий, крутояр, крутоярий, незглибимий, поглиблений Фразеологічні синоніми: глибока могила; глибоке небо Словник синонімів Вусика
  7. глибокий — би́ти (низькі́ (глибо́кі)) покло́ни. 1. Шанобливо вклонятися, виражаючи почуття поваги. То плакавши, то поклони бивши, розкраснілася (розчервонілася) Галочка (Г. Квітка-Основ’яненко); // Молитися. Фразеологічний словник української мови
  8. глибокий — ГЛИБО́КИЙ (який має велику глибину), БЕЗДО́ННИЙ підсил., БЕЗО́ДНІЙ підсил. розм. Зліворуч було якесь глибоке, бездонне провалля (Г. Хоткевич); Садок з лісом чорнів, здаючись безоднім темним яром (Панас Мирний). Словник синонімів української мови
  9. глибокий — Глибо́кий, -ка, -ке; -бо́кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. глибокий — ГЛИБО́КИЙ, а, е. 1. Який має велику глибину (у 1 знач.). Внизу під греблею широкий ставок — тихий, ясний, глибокий-глибокий (Фр., VII, 1951, 221); Зліворуч було якесь глибоке, бездонне провалля, і ліс падав у нього, витикаючи лиш вершини смерек (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  11. глибокий — Глибокий, -а, -е Глубокій. Долина глибока. Мет. 79. Маю на собі дев'ять ран — рубані широкі, а чотирі — стреляні глибокі. АД. II. 258. Шукай собі або глибокої води, або високої гиллі. Ном. № 3652. Кайдани повелів кувать, глибокі тюрми мурувать. Шевч. 470. Словник української мови Грінченка