глек

Значення в інших словниках

1. глек — глек іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири гле́ки Орфографічний словник української мови
2. глек — Глечик, гладущик, дзбан, гладун, (з тикви) тиква, (під глину) глиняник, анал. амфора. Словник синонімів Караванського
3. глек — -а, ч. 1》 Висока кругла, перев. глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині. Глек розбити — посваритися. 2》 Сорт груш народної селекції. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. глек — ГЛЕК, а, ч. 1. Висока кругла, перев. глиняна посудина, трохи розширена в нижній частині. Є в глеку молоко, та голова не влазить (прислів'я); [Голос Романюка:] Піди в льох і принеси добрий глек квасу... (О. Словник української мови у 20 томах
5. глек — див. глечик Словник синонімів Вусика
6. глек — розби́ти (поби́ти) глек (гле́ка, го́рщик, го́рщика, макі́тру і т. ін.) з ким, рідше між ким і без додатка. 1. Розірвати, порушити дружні стосунки; посваритися. Чи вона сміється, чи просто знущається? Припровадила його сюди, щоб морочити цим глеком. Фразеологічний словник української мови
7. глек — ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал. Словник синонімів української мови
8. глек — Глек, гле́ка, гле́кові, у -кові; гле́ки, -ків, -кам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. глек — ГЛЕК, а, ч. 1. Висока кругла, перев. глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині. Є в глеку молоко, та голова не влазить (Укр.. присл…, 1955, 280); [Голос Романюка:] Піди в льох і принеси добрий глек квасу… (Корн., II, 1955, 192). Словник української мови в 11 томах
10. глек — Глек, -ка м. 1) Кувшинъ. Є в глеку молоко, та голова не влізе. Ном. № 5391. глек розбили. Поссорились. Ном. № 9539. Грин. І. 242. ум. глечик. Словник української мови Грінченка