1. Словник синонімів української мови

глек

ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал. Марія Встала та й пішла З глеком по воду до криниці (Т. Шевченко); Килина подала вечерю на стіл — хліба й молока глечик (А. Головко); А який квас пили ми із скляних дзбанів! (Д. Бедзик); Хтось подав йому горнятко з кашею, ще хтось сунув збан із питвом (П. Загребельний); Щовечора дзвенить прозорий дзбанок твій Над тихим джерелом (М. Рильський); На вікні у Зоні помітила Леся білий фарфоровий збанок (Ірина Вільде); Підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбана (Ганна Барвінок); Дістав (Черевань) із полички жбан, прехимерно з срібла вилитий і що то вже за приукрашений! (П. Куліш); — Харчів покладіть.. В мою полотняну торбинку: Червоного жбанок старого вина Та білого хліба скоринку (Л. Первомайський); Приносять інколи йому з бідняцьких дворів то кисляку гладишку, то кружок сиру (М. Стельмах); Молодиці квапливо бігли по воду, вимахуючи мідяними побіленими кухвами (М. Коцюбинський); Лежав (Нюх), мов пень, на постелі.. й кварту за квартою дудлив сметану з гладущика (П. Козланюк); Зоя залізла до комори шукати межи гладунами відповідного кисляку на вечерю (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глек — глек іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири гле́ки Орфографічний словник української мови
  2. глек — Глечик, гладущик, дзбан, гладун, (з тикви) тиква, (під глину) глиняник, анал. амфора. Словник синонімів Караванського
  3. глек — -а, ч. 1》 Висока кругла, перев. глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині. Глек розбити — посваритися. 2》 Сорт груш народної селекції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. глек — ГЛЕК, а, ч. 1. Висока кругла, перев. глиняна посудина, трохи розширена в нижній частині. Є в глеку молоко, та голова не влазить (прислів'я); [Голос Романюка:] Піди в льох і принеси добрий глек квасу... (О. Словник української мови у 20 томах
  5. глек — Є в глеку молоко, та голова не влазить. Жарт з бідного, який має глек, але не має молока. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. глек — див. глечик Словник синонімів Вусика
  7. глек — розби́ти (поби́ти) глек (гле́ка, го́рщик, го́рщика, макі́тру і т. ін.) з ким, рідше між ким і без додатка. 1. Розірвати, порушити дружні стосунки; посваритися. Чи вона сміється, чи просто знущається? Припровадила його сюди, щоб морочити цим глеком. Фразеологічний словник української мови
  8. глек — Глек, гле́ка, гле́кові, у -кові; гле́ки, -ків, -кам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. глек — ГЛЕК, а, ч. 1. Висока кругла, перев. глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині. Є в глеку молоко, та голова не влазить (Укр.. присл…, 1955, 280); [Голос Романюка:] Піди в льох і принеси добрий глек квасу… (Корн., II, 1955, 192). Словник української мови в 11 томах
  10. глек — Глек, -ка м. 1) Кувшинъ. Є в глеку молоко, та голова не влізе. Ном. № 5391. глек розбили. Поссорились. Ном. № 9539. Грин. І. 242. ум. глечик. Словник української мови Грінченка