1. Фразеологічний словник української мови

глек

розби́ти (поби́ти) глек (гле́ка, го́рщик, го́рщика, макі́тру і т. ін.) з ким, рідше між ким і без додатка. 1. Розірвати, порушити дружні стосунки; посваритися. Чи вона сміється, чи просто знущається? Припровадила його сюди, щоб морочити цим глеком. А, може, натяк? Мовляв, нічого не вийде з твоїх залицянь, розіб’ємо глека? (П. Загребельний); Зі своєю свахою Марія Дмитрівна не стрічається: розбила глека під час першого ж знайомства (З журналу); Дівер з невісткою Розбив горщик з лемішкою (П. Чубинський); (Старшина:) За віщо там у вас взялося? З якого побиту горщика розбили? (М. Кропивницький); А це вже надвечір мама питає: “Що це за знак, що ні одна і в хату не наплює, чи не побили, бува, глеків?” (Панас Мирний); Вість, що голова колгоспу і директор школи розбили макітру між собою, безумовно, просочилася .. у маси (В. Бабляк). 2. Розірвати шлюбні зв’язки; розлучитися. Я, може, за день-другий і розпишуся з Христею, бо зі своєю бабою глека побив на друзки (Є. Гуцало). розби́ти гле́чик. (Дід:) Наша головиха.. Вона таки голова! Одна тільки біда — чоловік їй підходящий не знаходиться. Років, мабуть, з вісім уже, як розбила глечик з своїм Іваном, та так і досі сама (О. Левада). розі́б’є́ться глек який. Розіб’ється сімейний глек, а потім нічим не склеїш (Є. Гуцало).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глек — глек іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири гле́ки Орфографічний словник української мови
  2. глек — Глечик, гладущик, дзбан, гладун, (з тикви) тиква, (під глину) глиняник, анал. амфора. Словник синонімів Караванського
  3. глек — -а, ч. 1》 Висока кругла, перев. глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині. Глек розбити — посваритися. 2》 Сорт груш народної селекції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. глек — ГЛЕК, а, ч. 1. Висока кругла, перев. глиняна посудина, трохи розширена в нижній частині. Є в глеку молоко, та голова не влазить (прислів'я); [Голос Романюка:] Піди в льох і принеси добрий глек квасу... (О. Словник української мови у 20 томах
  5. глек — Є в глеку молоко, та голова не влазить. Жарт з бідного, який має глек, але не має молока. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. глек — див. глечик Словник синонімів Вусика
  7. глек — ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал. Словник синонімів української мови
  8. глек — Глек, гле́ка, гле́кові, у -кові; гле́ки, -ків, -кам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. глек — ГЛЕК, а, ч. 1. Висока кругла, перев. глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині. Є в глеку молоко, та голова не влазить (Укр.. присл…, 1955, 280); [Голос Романюка:] Піди в льох і принеси добрий глек квасу… (Корн., II, 1955, 192). Словник української мови в 11 томах
  10. глек — Глек, -ка м. 1) Кувшинъ. Є в глеку молоко, та голова не влізе. Ном. № 5391. глек розбили. Поссорились. Ном. № 9539. Грин. І. 242. ум. глечик. Словник української мови Грінченка