глечик
розби́ти (поби́ти) глек (гле́ка, го́рщик, го́рщика, макі́тру і т. ін.) з ким, рідше між ким і без додатка. 1. Розірвати, порушити дружні стосунки; посваритися. Чи вона сміється, чи просто знущається? Припровадила його сюди, щоб морочити цим глеком. А, може, натяк? Мовляв, нічого не вийде з твоїх залицянь, розіб’ємо глека? (П. Загребельний); Зі своєю свахою Марія Дмитрівна не стрічається: розбила глека під час першого ж знайомства (З журналу); Дівер з невісткою Розбив горщик з лемішкою (П. Чубинський); (Старшина:) За віщо там у вас взялося? З якого побиту горщика розбили? (М. Кропивницький); А це вже надвечір мама питає: “Що це за знак, що ні одна і в хату не наплює, чи не побили, бува, глеків?” (Панас Мирний); Вість, що голова колгоспу і директор школи розбили макітру між собою, безумовно, просочилася .. у маси (В. Бабляк). 2. Розірвати шлюбні зв’язки; розлучитися. Я, може, за день-другий і розпишуся з Христею, бо зі своєю бабою глека побив на друзки (Є. Гуцало). розби́ти гле́чик. (Дід:) Наша головиха.. Вона таки голова! Одна тільки біда — чоловік їй підходящий не знаходиться. Років, мабуть, з вісім уже, як розбила глечик з своїм Іваном, та так і досі сама (О. Левада). розі́б’є́ться глек який. Розіб’ється сімейний глек, а потім нічим не склеїш (Є. Гуцало).
Значення в інших словниках
- глечик — гле́чик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- глечик — [глечиек] -ка, м. (ў) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- глечик — -а, ч. 1》 Те саме, що глек 1). 2》 перев. мн. Рід рослин родини лататтєвих; купавка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глечик — ГЛЕ́ЧИК, а, ч. 1. Те саме, що глек 1. Мати загадала їй зібрати з глечика сметану та накришити сала (І. Нечуй-Левицький); Метушливо кинулася [Груня] до печі, вийняла пахучий глечик пареного молока, що аж присмажилося (К. Словник української мови у 20 томах
- глечик — Банька, галадущик, гладишка, гладунець, гладуш, гладущик, глек, глечатко, глеченя, глеченятко, глечичок, горлач, дзбан, дзбаник, дзбанок, дзбанятко, жбан, жбанець, жбанок, жбанчик, жбанчичок, збан, збанка, збанок, збаночок, збаня, збанятко... Словник синонімів Вусика
- глечик — ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал. Словник синонімів української мови
- глечик — Гле́чик, -ка, у -ку; -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- глечик — ГЛЕ́ЧИК, а, ч. 1. Те саме, що глек 1. Мати загадала їй зібрати з глечика сметану та накришити сала (Н.-Лев., II, 1956, 279); Метушливо кинулася [Груня] до печі, вийняла пахучий глечик пареного молока, що аж присмажилося (Горд. Словник української мови в 11 томах