глибка
ГЛИ́БКА, и, ж., діал.
1. Яма.
Отут, ближче до призьби, темніє глибка, в якій літує качка (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 16);
Алессандро скинув трупа у глибку (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 529);
// Заглибина, ямка.
Посеред хати на довбаному стільчику сидить коло обтесаного для ступи пня батько і теслицею вибиває глибку (Стельмах, Хліб.., 1959, 140).
2. Льох, у якому тимчасово утримують ув’язнених.
— Та ви самі хоч як його покарайте, хоч у глибку на скілько запріте, все, що хочете — він на те заслужив (Метл. і Кост., Тв., 1906, 121);
— Повернулися назад, і сторожа пов’язана, і глибка порожня (Панч, III, 1956, 96).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глибка — гли́бка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- глибка — -и, ж., діал. 1》 Яма. || Заглибина, ямка. 2》 Льох, у якому тимчасово утримують ув'язнених. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глибка — ГЛИ́БКА, и, ж., діал. 1. Яма. Отут, ближче до призьби, темніє глибка, в якій літує качка (М. Стельмах); Алессандро скинув трупа у глибку (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо); // Заглибина, ямка. Словник української мови у 20 томах
- глибка — див. погріб Словник синонімів Вусика
- глибка — ЗАГЛИ́БИНА (заглиблене місце на чому-небудь), ЗАГЛИ́БЛЕННЯ, ПОГЛИ́БЛЕННЯ рідко; ВИ́ЇМКА, Я́МКА, ГЛИ́БКА діал. (невелика заглибина); ЗАПА́ДИНА (більших розмірів); ВДА́ВЛЕННЯ (УДА́ВЛЕННЯ), ВМ'Я́ТИНА (УМ'Я́ТИНА) рідко (від удару або тиснення); НІ́ША... Словник синонімів української мови
- глибка — Глибка, -ки ж. Подвалъ, подземелье. К. Досв. 106. Вкиньте в глибку сього бунтовника. К. ЧР. 346. Словник української мови Грінченка