глинобитний

ГЛИНОБИ́ТНИЙ, а, е, буд.

Зробл. з суміші глини з порізаною соломою, дрібним камінням, піском і т. ін.

Корівник будувався оригінальним способом: над старим, глинобитним, зводився новий цегляний – вищий і більший (Ю. Смолич);

Наглядачі спішилися і почали швидко відлічувати бранців по десятках і заводити у глинобитні не то сараї, не то хати без вікон (В. Малик);

Лише тепер помітили ми за сотню кроків від дороги невеликий глинобитний сарайчик з напівзруйнованими стінами (А. Дімаров).

Значення в інших словниках

1. глинобитний — глиноби́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. глинобитний — -а, -е, буд. Міцно, щільно збитий з суміші глини і порізаної соломи або дрібного каміння, піску і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глинобитний — ГЛИНОБИ́ТНИЙ, а, е, буд. Міцно, щільно збитий з суміші глини і порізаної соломи або дрібного каміння, піску і т. ін. Крім напівземлянок, характерних для ранньотрипільського часу, будували і глинобитні наземні споруди (Нариси стар. іст.  Словник української мови в 11 томах