глинобитний
ГЛИНОБИ́ТНИЙ, а, е, буд.
Зробл. з суміші глини з порізаною соломою, дрібним камінням, піском і т. ін.
Корівник будувався оригінальним способом: над старим, глинобитним, зводився новий цегляний – вищий і більший (Ю. Смолич);
Наглядачі спішилися і почали швидко відлічувати бранців по десятках і заводити у глинобитні не то сараї, не то хати без вікон (В. Малик);
Лише тепер помітили ми за сотню кроків від дороги невеликий глинобитний сарайчик з напівзруйнованими стінами (А. Дімаров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глинобитний — глиноби́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- глинобитний — -а, -е, буд. Міцно, щільно збитий з суміші глини і порізаної соломи або дрібного каміння, піску і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глинобитний — ГЛИНОБИ́ТНИЙ, а, е, буд. Міцно, щільно збитий з суміші глини і порізаної соломи або дрібного каміння, піску і т. ін. Крім напівземлянок, характерних для ранньотрипільського часу, будували і глинобитні наземні споруди (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах