1. Словник української мови в 11 томах

глинобитний

ГЛИНОБИ́ТНИЙ, а, е, буд. Міцно, щільно збитий з суміші глини і порізаної соломи або дрібного каміння, піску і т. ін.

Крім напівземлянок, характерних для ранньотрипільського часу, будували і глинобитні наземні споруди (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 55);

У кутку, на підвищенні з грунту, стояла глинобитна піч куполоподібної форми (Вісник АН, 8, 1949, 41);

Корівник будувався оригінальним способом: над старим, глинобитним, зводився новий цегляний — вищий і більший (Смолич, III, 1959. 558).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глинобитний — глиноби́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. глинобитний — -а, -е, буд. Міцно, щільно збитий з суміші глини і порізаної соломи або дрібного каміння, піску і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глинобитний — ГЛИНОБИ́ТНИЙ, а, е, буд. Зробл. з суміші глини з порізаною соломою, дрібним камінням, піском і т. ін. Корівник будувався оригінальним способом: над старим, глинобитним, зводився новий цегляний – вищий і більший (Ю. Словник української мови у 20 томах