глобус
ГЛО́БУС, а, ч.
Модель Землі, Місяця або іншої планети у вигляді кулі з картографічним зображенням їхньої поверхні.
Шкільна зала. Лавки, таблиця, стіл, крісло, на столі глобус (І. Франко);
Збоку стояв масивний дубовий стіл з великим глобусом (У. Самчук);
Він заслав клейонку газетою, поставив глобус, чорнильницю, готовальню (В. Малик).
(1) Небе́сний гло́бус – модель небесної сфери з позначеними на ній зірками й основними колами небесної сфери.
Небесний глобус зображає проекцію зоряного неба на кулю; на ньому нанесені найяскравіші зірки, небесний екватор, небесні паралелі і т. ін. (з наук.-попул. літ.);
Особливістю небесних глобусів і деяких карт є те, що зображення неба на них дзеркально перевернуте порівняно з тим, яке бачить спостерігач з центру небесної сфери (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)