глосолалія

ГЛОСОЛА́ЛІЯ, ї, ж.

мед. Розлад мовлення.

Глосолалія виявляється у вимові беззмістовних сполучень слів, які зберігають деякі ознаки зв'язного мовлення (темп, ритм, структуру складу і т. ін.) (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. глосолалія — глосола́лія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. глосолалія — -ї, ж. мед. Розлад мови, що проявляється у вимовлянні безглуздих поєднань звуків за збереження ритму, темпу мови.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глосолалія — Слово (незрозуміле)  Словник чужослів Павло Штепа
4. глосолалія — глосола́лія (від грец. γλώσσα – мова і λαλιά – базікання) 1. В релігійних культах деяких сект – вигукування в стані екстазу безглуздих слів, звукосполучень, що сприймаються сектантами як «боговіщання».  Словник іншомовних слів Мельничука