глосолалія

глосола́лія

(від грец. γλώσσα – мова і λαλιά – базікання)

1. В релігійних культах деяких сект – вигукування в стані екстазу безглуздих слів, звукосполучень, що сприймаються сектантами як «боговіщання».

2. У фольклорі (замовляннях, приспівах)

звукосполучення, позбавлене будь-якого змісту.

3. мед. Розлад мовлення.

Значення в інших словниках

1. глосолалія — глосола́лія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. глосолалія — -ї, ж. мед. Розлад мови, що проявляється у вимовлянні безглуздих поєднань звуків за збереження ритму, темпу мови.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глосолалія — Слово (незрозуміле)  Словник чужослів Павло Штепа
4. глосолалія — ГЛОСОЛА́ЛІЯ, ї, ж. мед. Розлад мовлення. Глосолалія виявляється у вимові беззмістовних сполучень слів, які зберігають деякі ознаки зв'язного мовлення (темп, ритм, структуру складу і т. ін.) (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах