глотохронологія

ГЛОТОХРОНОЛО́ГІЯ, ї, ж., лінгв.

Галузь порівняльно-історичного мовознавства, яка займається виявленням швидкості мовних змін і встановленням часу розділення споріднених мов.

Глотохронологію започаткував у 1948–1952 рр. американський лінгвіст М. Сводеш (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. глотохронологія — глотохроноло́гія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. глотохронологія — -ї, ж. Галузь порівняльно-історичного мовознавства, яка виявляє швидкість мовних змін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глотохронологія — глотохроноло́гія (від грец. γλώττα – мова й хронологія) 1. Розділ лексикології. Вивчає темпи мовних змін, щоб визначити ступінь давності виникнення окремих систем і моделей, їх співвідношення в межах даної мовної сім’ї.  Словник іншомовних слів Мельничука