глумитися

ГЛУМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся, мн. глумля́ться; недок., з кого – чого, над ким – чим.

Зло висміювати, ображати, знущатися.

[Наталка:] Гріх вам над бідною дівкою глумитися; чи я вам рівня? (І. Котляревський);

Над нею збиткувалися, глумилися з неї, її гнала рідна мама і рідний брат із хати (О. Кобилянська);

– І що ж, коли прийдеш? – вона глумилася з нього відверто й безжально (П. Загребельний);

Це вже їх оточено в цій хаті, зараз їх хапатимуть, мучитимуть, глумитимуться, вбиватимуть!.. (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. глумитися — глуми́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. глумитися — -млюся, -мишся, мн. глумляться; недок., з кого – чого, над ким – чим. Зле висміювати; насміхатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глумитися — див. ганьбити; кривдити; насміхатися  Словник синонімів Вусика
4. глумитися — ЗНУЩА́ТИСЯ (заподіювати муки, страждання кому-небудь), ГЛУМИ́ТИСЯ, НАГЛУМЛЯ́ТИСЯ, НІ́ВЕЧИТИ, ПОТИРА́ТИ розм., ВЕРЕДУВА́ТИ заст., ЗБИТКУВА́ТИСЯ діал., ЗБИТКУВА́ТИ діал., ПОНЕВІРЯ́ТИ діал., ЗГНУЩА́ТИСЯ рідко, ПОТУРА́ТИ розм. рідко.  Словник синонімів української мови
5. глумитися — Глуми́тися, -млюся, -ми́шся, -мля́ться з кого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. глумитися — ГЛУМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся, мн. глумля́ться; недок., з кого-чого, над ким-чим. Зле висміювати; насміхатися. Самодержавство глумилось і знущалось з демократії, з народу, оскільки голос народу, голос демократії лунав у І Думі (Ленін, 16, 1949, 277)...  Словник української мови в 11 томах
7. глумитися — Глумитися, -млюся, -мишся гл. Издѣваться, насмѣхаться, осмѣивать. Глумилась верша з болота. Ном. № 7999.  Словник української мови Грінченка