глухонімота
ГЛУХОНІМОТА́, и́, ж.
Стан за знач. глухоніми́й.
Шкідливі мутації зумовлюють виникнення багатьох спадкових захворювань людини. Серед них шизофренія, епілепсія, гемофілія, спадкова глухонімота (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)