гнотобіоти
ГНОТОБІО́ТИ, ів, мн. (одн. гнотобіо́т, а, ч.).
Тварини, вирощені в умовах повної стерильності і признач. для лабораторних досліджень.
Гнотобіоти вільні від будь-яких паразитів (з наук.-попул. літ.);
Гнотобіоти привертають особливу увагу вчених у зв'язку з необхідністю більш глибокого вивчення ролі нормальної мікрофлори в механізмах інфекційної патології та імунітету (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)