годинонька

ГОДИ́НОНЬКА, и, ж.

Пестл. до годи́на¹ 1, 4, 5.

Ой приїдь, приїдь, молодий козаче, Хоч на малу годиноньку (з народної пісні);

– Коли вже тебе пані не пускає, то тим не журись; а ось як годинонька вільна, то собі й погуляй (Марко Вовчок);

На родимій країноньці І при лютій годиноньці Якось легше жить (Дніпрова Чайка).

◇ (1) Лиха́ (нещасли́ва) годи́нонька, перев. зі сл. моя, наша – уживається як вигук при вираженні душевних страждань, переживань і т. ін.

А товаришки... що подумають, а село все що скаже?.. Нещаслива годинонько, безталанна моя доленько (Панас Мирний);

Я не боюся, тільки журюся. Ой, лиха моя годинонька! – обізвалась Соломія (І. Нечуй-Левицький);

Нещаслива годинонько, Що ж я наробила? Ой нащо ж я свою долю Та й занапастила (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. годинонька — годи́нонька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. годинонька — -и, ж. Пестл. до година I 1), 4), 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. годинонька — див. час  Словник синонімів Вусика
4. годинонька — лиха́ (нещасли́ва) годи́нонька, перев. зі сл. моя, на́ша. Уживається як вигук при вираженні душевних страждань, переживань і т. ін. Я не боюся, тільки журюся. Ой, лиха моя годинонька! — обізвалась Соломія (І. Нечуй-Левицький); Ой, лиха наша годинонька!...  Фразеологічний словник української мови
5. годинонька — Годи́нонька, -ньки, -ньці; -ди́ноньки, -ноньок, -нькам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. годинонька — ГОДИ́НОНЬКА, и, ж. Пестл. до годи́на¹ 1, 4, 5. На родимій країноньці І при лютій годиноньці Якось легше жить (Дн. Чайка, Тв., 1960, 228).  Словник української мови в 11 томах
7. годинонька — Годинонька, -ки ж. ум. отъ година.  Словник української мови Грінченка