годинничок
ГОДИ́ННИЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до годи́нник.
Десь у скриньці у неї лежав годинничок (Яків Баш);
На диванчику сиділа стрижена дівиця із золотим годинничком на руці (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)ГОДИ́ННИЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до годи́нник.
Десь у скриньці у неї лежав годинничок (Яків Баш);
На диванчику сиділа стрижена дівиця із золотим годинничком на руці (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)