Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
годинничок —
годи́нничок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
годинничок —
ГОДИ́ННИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до годи́нник. Десь у скриньці у неї лежав годинничок (Яків Баш); На диванчику сиділа стрижена дівиця із золотим годинничком на руці (Григорій Тютюнник).
Словник української мови у 20 томах
годинничок —
див. годинник
Словник синонімів Вусика
годинничок —
ГОДИ́ННИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до годи́нник. Десь у скриньці у неї лежав годинничок (Баш, На землі.., 1957, 52).
Словник української мови в 11 томах