годинничок

годи́нничок

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. годинничок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до годинник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. годинничок — ГОДИ́ННИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до годи́нник. Десь у скриньці у неї лежав годинничок (Яків Баш); На диванчику сиділа стрижена дівиця із золотим годинничком на руці (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
3. годинничок — див. годинник  Словник синонімів Вусика
4. годинничок — ГОДИ́ННИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до годи́нник. Десь у скриньці у неї лежав годинничок (Баш, На землі.., 1957, 52).  Словник української мови в 11 томах