годинничок
годи́нничок
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- годинничок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до годинник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- годинничок — ГОДИ́ННИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до годи́нник. Десь у скриньці у неї лежав годинничок (Яків Баш); На диванчику сиділа стрижена дівиця із золотим годинничком на руці (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
- годинничок — див. годинник Словник синонімів Вусика
- годинничок — ГОДИ́ННИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до годи́нник. Десь у скриньці у неї лежав годинничок (Баш, На землі.., 1957, 52). Словник української мови в 11 томах