1. Словник української мови у 20 томах

годинничок

ГОДИ́ННИЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до годи́нник.

Десь у скриньці у неї лежав годинничок (Яків Баш);

На диванчику сиділа стрижена дівиця із золотим годинничком на руці (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. годинничок — годи́нничок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. годинничок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до годинник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. годинничок — див. годинник Словник синонімів Вусика
  4. годинничок — ГОДИ́ННИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до годи́нник. Десь у скриньці у неї лежав годинничок (Баш, На землі.., 1957, 52). Словник української мови в 11 томах