гол
ГОЛ, а, ч.
Очко, яке виграє команда, забивши м'яч або шайбу в чужі ворота.
Не встигаєш навіть водити очима за м'ячем, коли грає прекрасна команда, а в результаті гол і... перемога. (М. Чабанівський);
Як виявилося, суддя – Микита Єгорович – не зарахував гол. Хтось був у офсайді (М. Циба);
У футболістів київського “Динамо” сьогодні не клеїлася гра, нападаючі “Арарату” весь час крутилися з м'ячем біля їхнього штрафного майданчика, раз по раз били по воротях. – Назріває гол, – вже вкотре казав футбольний коментатор (Ю. Мушкетик).
Відіграва́ти / відігра́ти м'яч (ша́йбу, гол і т. ін.) див. відіграва́ти;
Забива́ти / заби́ти гол див. забива́ти;
(1) Золоти́й гол – перший гол однієї з команд, забитий в овертаймі, який приносить їй перемогу.
Якщо японцям удасться відквитати м'яч, то за рахунку 1:1 в основний час буде призначено овертайм. І в ньому буде діяти правило золотого гола (з газ.);
Пропусти́ти гол див. пропуска́ти;
Сквита́ти гол (м'яч) див. сквита́ти.
Словник української мови (СУМ-20)