Значення в інших словниках
-
гол —
[гол] гола, м. (на) гол'і, мн. -ли, гоул'іў два голие
Орфоепічний словник української мови
-
гол —
-а, ч. Очко, що його виграє команда, загнавши м'яч або шайбу в чужі ворота. Забити (пропустити) гол.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гол —
1. світлиця, див. заля 2. (гра) ворота, див. хол
Словник чужослів Павло Штепа
-
гол —
ГОЛ, а, ч. Очко, яке виграє команда, забивши м'яч або шайбу в чужі ворота. Не встигаєш навіть водити очима за м'ячем, коли грає прекрасна команда, а в результаті гол і... перемога. (М.
Словник української мови у 20 томах
-
гол —
(англ. goal, букв. – мета, ворота) у футболі, хокеї, регбі та ін. спортивних іграх – забивання, закидання м’яча, шайби у ворота противника.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
гол —
ГОЛ, а, ч. Очко, яке виграє команда, загнавши м’яч або шайбу у чужі ворота. ◊ Заби́ти (пропусти́ти) гол — ввести в чужі (або пропустити в свої) ворота м’яч або шайбу. Володі Малюку навіть вночі снилося, що він пропустив гол у свої ворота (Літ. газ., 16.ХІІ 1960, 2).
Словник української мови в 11 томах
-
гол —
Гол, -ла, -ле Краткая форма отъ голий.
Словник української мови Грінченка