Словник української мови у 20 томах

голиборода

ГОЛИ́БОРОДА, и, ч., заст.

Жартівлива назва учня, який уже голить бороду.

Приходять аж три чвертокласники [четвертокласники] – все прудиуси та голибороди (А. Свидницький);

Ну, не розумію, як такий глупий голиборода може тобі помагати.., – говорить пан Зефірин (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. голиборода — голи́борода іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. голиборода — -и, ч., заст. Жартівлива назва дорослого учня, який уже голить бороду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голиборода — див. молодий  Словник синонімів Вусика
  4. голиборода — ГОЛИ́БОРОДА, и, ч., заст. Жартівлива назва дорослого учня, який уже голить бороду. — Ну, не розумію, як такий глупий голиборода може тобі помагати.., — говорить пан Зефірин (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  5. голиборода — Голиборода, -ди м. Шутливое названіе великовозрастнаго ученика, брѣющаго уже бороду. Приходять аж три четвертокласники — все продауси та голибороди. Св. Л. 136.  Словник української мови Грінченка