Словник української мови у 20 томах

голизна

ГОЛИ́ЗНА́, и́зни́, ж.

Якість за знач. го́лий.

– Що з того, що я бурлакую, гірко працюючи? Що я маю з того?.. Свята голизна та й годі!.. (М. Коцюбинський);

Мохи зеленими лишаями покривали голизну репаного каміння (Іван Ле);

Всі образи і думки десь розпливлися, розтанули, як далечінь у тумані. І ось тільки зараз постали перед ним в усій своїй жахливій голизні (З. Тулуб).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. голизна — голи́зна́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. голизна — -изни, ж. Абстр. ім. до голий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голизна — ГОЛИ́ЗНА́ (відсутність одягу, покриття), НАГОТА́ заст. Перед ним.. стояв Швейк, зовсім голий, цнотливо покриваючи свою голизну милицями (переклад С. Масляка); — Хоч би наготу свою прикрила, — тихо вилаявся дід і обережно, щоб не розбудити, пішов горою (Григорій Тютюнник).  Словник синонімів української мови
  4. голизна — ГОЛИ́ЗНА, и́зни́, ж. Абстр. ім. до го́лий. — Що з того, що я бурлакую, гірко працюючи? Що я маю з того?.. Свята голизна та й годі!.. (Коцюб., І, 1955, 140); Мохи зеленими лишаями покривали голизну репаного каміння (Ле, Клен.  Словник української мови в 11 томах