голизна
ГОЛИ́ЗНА, и́зни́, ж. Абстр. ім. до го́лий.
— Що з того, що я бурлакую, гірко працюючи? Що я маю з того?.. Свята голизна та й годі!.. (Коцюб., І, 1955, 140);
Мохи зеленими лишаями покривали голизну репаного каміння (Ле, Клен. лист, 1960, 88);
Всі образи і думки десь розпливлися, розтанули, як далечінь у тумані. І ось тільки зараз постали перед ним в усій своїй жахливій голизні (Тулуб, Людолови, II, 1957, 586).
Словник української мови (СУМ-11)