голкар

ГОЛКА́Р, я́, ч.

Той, хто виготовляє голки (у 1, 2 знач.).

У кінці XVIII ст. деякі ремесла стали занепадати через розвиток мануфактур. Голкарі, миловари та представники інших цехів змушені були згортати свій кустарний промисел (з газ.).

Значення в інших словниках

1. голкар — голка́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. голкар — -я, ч. Той, хто робить, виготовляє голки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голкар — ГОЛКА́Р, я́, ч. Той, хто робить, виготовляє голки.  Словник української мови в 11 томах