голковколювання

ГОЛКОВКО́ЛЮВАННЯ, я, с.

Метод лікування вколюванням спеціальних срібних або сталевих голок у визначені місця, точки тіла; акупунктура.

Ще з давніх-давен східні лікарі успішно лікували деякі хвороби голковколюванням (з наук.-попул. літ.);

Секрет успіху голковколювання в умінні використовувати властивості активних точок тіла (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. голковколювання — голковко́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. голковколювання — (голкоуколювання), -я, с. Метод лікування вколюванням спеціальних срібних або стальних голок у певні місця, точки тіла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голковколювання — ГОЛКОВКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Метод лікування вколюванням спеціальних срібних або стальних голок в певні місця, точки тіла. Після ряду дослідів над кролями працівники Янанської лікарні почали лікувати хворих на тяжкі форми грипу за допомогою голковколювання (Веч. Київ, 6.1 1960, 4).  Словник української мови в 11 томах