голковколювання

ГОЛКОВКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Метод лікування вколюванням спеціальних срібних або стальних голок в певні місця, точки тіла.

Після ряду дослідів над кролями працівники Янанської лікарні почали лікувати хворих на тяжкі форми грипу за допомогою голковколювання (Веч. Київ, 6.1 1960, 4).

Значення в інших словниках

1. голковколювання — голковко́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. голковколювання — (голкоуколювання), -я, с. Метод лікування вколюванням спеціальних срібних або стальних голок у певні місця, точки тіла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голковколювання — ГОЛКОВКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Метод лікування вколюванням спеціальних срібних або сталевих голок у визначені місця, точки тіла; акупунктура. Ще з давніх-давен східні лікарі успішно лікували деякі хвороби голковколюванням (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах