голкотримач
ГОЛКОТРИМА́Ч, а́, ч.
Пристрій, у якому закріплюється голка (у 1, 2 знач.).
Голки повинні бути встановлені в голкотримач так, щоб довгий жолобок був звернений до оператора й вісь вушка голки була спрямована уздовж лінії строчки (з навч. літ.);
Для з'єднання тканин використовують голкотримач і хірургічні голки, механічні, зшивальні апарати та скобки (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)