Словник української мови у 20 томах

голкошкірі

ГОЛКОШКІ́РІ, рих, мн.

Морські безхребетні тварини, зовнішній скелет яких має вигляд вапнякових пластинок із шипами чи голками.

Тип голкошкірих об'єднує близько 5000 видів морських донних тварин (з наук. літ.);

У ранньому палеозої почали розвиватися голкошкірі, предки сучасних морських їжаків, морських зірок та морських лілій (з наук.-попул. літ.);

Далеко не всі тварини поїдають голкошкірих, які мають міцний панцир і озброєні великою кількістю голок, до того ж нерідко отруйних (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. голкошкірі — голкошкі́рі множинний іменник, істота  Орфографічний словник української мови
  2. голкошкірі — -рих, мн. Морські безхребетні тварини, зовнішній скелет яких має вигляд вапнякових пластинок із шипами чи голками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голкошкірі — Тип безхребетних тварин; бл. 5 тис. видів (винятково морських); прикріплені або повзають по дну; радіально-симетричні, найчастіше з 5 сеґментами; внутрішній вапняковий скелет; до г. належать: морські зірки, офіури, морські лілії, морські їжаки і голотурії.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. голкошкірі — ГОЛКОШКІ́РІ, рих, мн. Морські безхребетні тварини, зовнішній скелет яких має вигляд вапнякових пластинок з шипами чи голками.  Словник української мови в 11 томах