голкошкірі
ГОЛКОШКІ́РІ, рих, мн.
Морські безхребетні тварини, зовнішній скелет яких має вигляд вапнякових пластинок із шипами чи голками.
Тип голкошкірих об'єднує близько 5000 видів морських донних тварин (з наук. літ.);
У ранньому палеозої почали розвиватися голкошкірі, предки сучасних морських їжаків, морських зірок та морських лілій (з наук.-попул. літ.);
Далеко не всі тварини поїдають голкошкірих, які мають міцний панцир і озброєні великою кількістю голок, до того ж нерідко отруйних (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)