Словник української мови у 20 томах

головатень

ГОЛОВА́ТЕНЬ, тня, ч.

Багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих із колючим листям, поширена в помірному поясі; деякі види вирощують як декоративні.

На пісках росте вощанка..; на степах – чистотіл, чебрець, деревій голий, ковила, .. похитується зміячка – жовта, як кульбаба, тільки висока, головатень степовий (Ю. Яновський);

Головатень – цінна медоносна й кормова рослина. Цвіте в другій половині літа протягом 40–50 днів (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. головатень — Головатень (21, 66) – “низькорослий карпатський будяк”; [ІЦ-2006]  Словник з творів Івана Франка
  2. головатень — -тня, ч. Рід рослин родини складноцвітих.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. головатень — Головатень, -тня м. 1) раст. Centaurea Cyanus. Шух. І. 21. 2) Головатень. раст. Echinops sphaerocephalus. Вх. Пч. II. 31.  Словник української мови Грінченка