головизна
ГОЛОВИ́ЗНА, и, ж.
1. Голова з частинами хребта великої риби, яку використовують для приготування страв.
Юшка з головизни була така смачна, духовита і гаряча, що Півник не міг себе стримати і голосно сьорбав, обсмоктував хрящі та плямкав губами (Ю. Логвин);
Головизну риб осетрових порід розрубати на 2–4 частини, добре промити й варити годину або трохи більше (із журн.).
2. М'ясо з голови свині, теляти тощо.
Головизну використовують при виробництві консервації або сосисок для здешевлення собівартості. Як доводить практика, на етикетці цей факт не відображається, а вказується, що до складу входить яловичина або свинина (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)