головоломно
ГОЛОВОЛО́МНО.
Присл. до головоло́мний.
[Старшина:] От ви і знову похопились, ану, розкажіть своїми словами! [Писар:] Головоломно! (І. Карпенко-Карий);
Мій батько, чесний, скромний трудівник Над тайнами природи бивсь весь вік Ретельно, ревно і невтомно, Але якось головоломно (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).
Словник української мови (СУМ-20)