головоломний
ГОЛОВОЛО́МНИЙ, а, е.
1. Який вимагає кмітливості, великого напруження розуму, думки; дуже складний.
Головоломне діло, а навіщо воно – і сам не знаю (І. Карпенко-Карий);
Кожен епізод бою носить в собі стільки головоломних несподіванок і сюрпризів, що безпосередній .. учасник не може і ніколи не визначає його кінця (Іван Ле).
2. рідко. Те саме, що головокру́тний.
Ось ми вже на найвищому пункті, сідаємо на підводу і з головоломною скорістю спускаємось з гори (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)