головоломний —
головоло́мний прикметник
Орфографічний словник української мови
головоломний —
-а, -е. 1》 Який вимагає кмітливості, значного напруження розуму, думки; дуже складний. 2》 рідко. Те саме, що головокрутний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
головоломний —
Морочливий, марудний
Словник чужослів Павло Штепа
головоломний —
ГОЛОВОЛО́МНИЙ, а, е. 1. Який вимагає кмітливості, великого напруження розуму, думки; дуже складний. Головоломне діло, а навіщо воно – і сам не знаю (І.
Словник української мови у 20 томах
головоломний —
ГОЛОВОЛО́МНИЙ, а, е. 1. Який вимагає кмітливості, великого напруження розуму, думки; дуже складний. 2. рідко. Те саме, що головокру́тний. Ось ми вже на найвищому пункті, сідаємо на підводу і з головоломною скорістю [швидкістю] спускаємось з гори (Коцюб., III, 1956, 139).
Словник української мови в 11 томах