1. Словник української мови у 20 томах

головоломний

ГОЛОВОЛО́МНИЙ, а, е.

1. Який вимагає кмітливості, великого напруження розуму, думки; дуже складний.

Головоломне діло, а навіщо воно – і сам не знаю (І. Карпенко-Карий);

Кожен епізод бою носить в собі стільки головоломних несподіванок і сюрпризів, що безпосередній .. учасник не може і ніколи не визначає його кінця (Іван Ле).

2. рідко. Те саме, що головокру́тний.

Ось ми вже на найвищому пункті, сідаємо на підводу і з головоломною скорістю спускаємось з гори (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головоломний — головоло́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. головоломний — (предмет) каверзний, метикуватий; (- задачу) морочливий, крутий. Словник синонімів Караванського
  3. головоломний — -а, -е. 1》 Який вимагає кмітливості, значного напруження розуму, думки; дуже складний. 2》 рідко. Те саме, що головокрутний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. головоломний — Морочливий, марудний Словник чужослів Павло Штепа
  5. головоломний — СКЛАДНИ́Й (якого важко зрозуміти, засвоїти, розв'язати), ВАЖКИ́Й, ТРУДНИЙ, НЕЛЕГКИ́Й, НЕРОЗВ'Я́ЗНИЙ, НЕПРОСТИ́Й, ЗАПЛУ́ТАНИЙ, ТОНКИ́Й, ГОЛОВОЛО́МНИЙ підсил., ПРОБЛЕМАТИ́ЧНИЙ, ХИТРОМУ́ДРИЙ розм., МУ́ДРИЙ розм., ПРЕМУ́ДРИЙ підсил. розм., КА́ВЕРЗНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. головоломний — ГОЛОВОЛО́МНИЙ, а, е. 1. Який вимагає кмітливості, великого напруження розуму, думки; дуже складний. 2. рідко. Те саме, що головокру́тний. Ось ми вже на найвищому пункті, сідаємо на підводу і з головоломною скорістю [швидкістю] спускаємось з гори (Коцюб., III, 1956, 139). Словник української мови в 11 томах