головоломний

ГОЛОВОЛО́МНИЙ, а, е.

1. Який вимагає кмітливості, великого напруження розуму, думки; дуже складний.

2. рідко. Те саме, що головокру́тний.

Ось ми вже на найвищому пункті, сідаємо на підводу і з головоломною скорістю [швидкістю] спускаємось з гори (Коцюб., III, 1956, 139).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головоломний — головоло́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. головоломний — (предмет) каверзний, метикуватий; (- задачу) морочливий, крутий. Словник синонімів Караванського
  3. головоломний — -а, -е. 1》 Який вимагає кмітливості, значного напруження розуму, думки; дуже складний. 2》 рідко. Те саме, що головокрутний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. головоломний — Морочливий, марудний Словник чужослів Павло Штепа
  5. головоломний — ГОЛОВОЛО́МНИЙ, а, е. 1. Який вимагає кмітливості, великого напруження розуму, думки; дуже складний. Головоломне діло, а навіщо воно – і сам не знаю (І. Словник української мови у 20 томах
  6. головоломний — СКЛАДНИ́Й (якого важко зрозуміти, засвоїти, розв'язати), ВАЖКИ́Й, ТРУДНИЙ, НЕЛЕГКИ́Й, НЕРОЗВ'Я́ЗНИЙ, НЕПРОСТИ́Й, ЗАПЛУ́ТАНИЙ, ТОНКИ́Й, ГОЛОВОЛО́МНИЙ підсил., ПРОБЛЕМАТИ́ЧНИЙ, ХИТРОМУ́ДРИЙ розм., МУ́ДРИЙ розм., ПРЕМУ́ДРИЙ підсил. розм., КА́ВЕРЗНИЙ розм. Словник синонімів української мови