голодрабець
ГОЛОДРА́БЕЦЬ, бця, ч., діал., зневажл.
Голодранець.
Еней прочумався, проспався І голодрабців позбирав, Зовсім зібрався і уклався, І, скільки видно, почухрав (І. Котляревський);
[Чичеря:] Ти як хочеш, а я дочки за голодрабця не віддам (І. Карпенко-Карий);
Мені що багач, що голодрабець – все одно (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)