голодрабець
ГОЛОДРА́БЕЦЬ, бця, ч., діал., зневажл. Голодранець.
Еней прочумався, проспався І голодрабців позбирав, Зовсім зібрався і уклався, І, скільки видно, почухрав (Котл., І, 1952, 70);
[Чичеря:] Ти як хочеш, а я дочки за голодрабця не віддам (К.-Карий, II, 1960, 222).
Словник української мови (СУМ-11)