голодраний
ГОЛОДРА́НИЙ, а, е, зневажл.
Погано одягнений, обірваний.
Палій тільки розводив руками .. Поки його, почитай усе, голодране військо не стало на ноги, не зодяглось як слід, .. нічого було й згадувать о справжніх військових “потребах” (Д. Мордовець);
// Який не має засобів до існування; бідний.
Купи повсталих наймитів з панських маєтків, разом з біднотою голодраною, відривалися від військ Григорія Лободи й уночі, а то і вдень розходилися по селах (Іван Ле);
Великий візир поробив своїх голодраних братів управителями двора (П. Загребельний);
– Чернь голодрана, – зітхнув польний писар. – Десяток хат обнишпориш – і нічого в торбу покласти (В. Чемерис).
Словник української мови (СУМ-20)