голомшити

ГОЛО́МШИТИ, шу, шиш, недок., кого, розм.

Сильно бити.

Входить Уляна.., з злістю хватає за чуб Андрійка й давай його голомшити (М. Коцюбинський);

Мул смик туди, смик сюди, задки пнеться, а вперед не хоче; тоді погонич розсердився і давай голомшити його з усіх сил (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).

Значення в інших словниках

1. голомшити — голо́мшити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. голомшити — -шу, -шиш, недок., перех., розм. Сильно бити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голомшити — див. бити  Словник синонімів Вусика
4. голомшити — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев.  Словник синонімів української мови
5. голомшити — ГОЛО́МШИТИ, шу, шиш, недок., перех., розм. Сильно бити. Входить Уляна.., з злістю хватає за чуб Андрійка й давай його голомшити (Коцюб., І, 1955, 441).  Словник української мови в 11 томах