голонасінний
ГОЛОНАСІ́ННИЙ, а, е.
Належний до вищих квіткових рослин, у яких насінні зачатки й насіння розташовані відкрито на плодолистиках.
Сосна, як і всі голонасінні рослини, запилюється вітром (з навч. літ.);
// у знач. ім. голонасі́нні, них, мн. Відділ вищих рослин, у яких насінні зачатки й насіння розташовані відкрито на плодолистиках.
Найбільш довгорічні представники рослинного світу зустрічаються серед голонасінних і покритонасінних, максимальний вік яких іноді досягає кількох тисяч років (з наук.-попул. літ.);
Рослинність мезозойської ери характеризувалася розвитком голонасінних, зокрема папоротей, саговників, хвощів, хвойних (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)