голонасінний

ГОЛОНАСІ́ННИЙ, а, е.

Належний до вищих квіткових рослин, у яких насінні зачатки й насіння розташовані відкрито на плодолистиках.

Сосна, як і всі голонасінні рослини, запилюється вітром (з навч. літ.);

// у знач. ім. голонасі́нні, них, мн. Відділ вищих рослин, у яких насінні зачатки й насіння розташовані відкрито на плодолистиках.

Найбільш довгорічні представники рослинного світу зустрічаються серед голонасінних і покритонасінних, максимальний вік яких іноді досягає кількох тисяч років (з наук.-попул. літ.);

Рослинність мезозойської ери характеризувалася розвитком голонасінних, зокрема папоротей, саговників, хвощів, хвойних (з навч. літ.).