1. Словник української мови у 20 томах

голоногий

ГОЛОНО́ГИЙ, а, е, розм.

Який має голі, босі ноги.

Голоногі жертви помчали в Олешки, шукаючи ворогів, щоб одягнутися, та полохливих обивателів, щоб підгодуватися (Ю. Яновський);

Голоногі мадяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голоногий — голоно́гий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. голоногий — -а, -е, розм. Без взуття; невзутий, босоногий, босий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голоногий — див. босий Словник синонімів Вусика
  4. голоногий — БО́СИЙ (про людину — який не має на собі взуття), БОСОНО́ГИЙ, ГОЛОНО́ГИЙ розм.; РОЗЗУ́ТИЙ, НЕВЗУ́ТИЙ (при підкресленні відсутності взуття в людини — у той час, коли б нормально воно в неї має бути). Словник синонімів української мови
  5. голоногий — ГОЛОНО́ГИЙ, а, е, розм. Без взуття; невзутий, босоногий, босий. Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними гирлигами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися (Гончар, І, 1954, 202). Словник української мови в 11 томах