голоп'ятий
ГОЛОП'Я́ТИЙ, а, е, розм.
Із голими п'ятами, босий.
Без чобіт, голоп'ятий, Він поліз по стіні... (В. Бичко);
// перен., зневажл. Про вбогу людину.
– Бреши, бреши... Потрібні ото пану Луцеві такі нічліжники, як ти, голоп'яті! (П. Козланюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голоп'ятий — голоп'я́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- голоп'ятий — -а, -е, розм. З голими п'ятами; босий. || перен., зневажл. Про вбогу людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голоп'ятий — див. бідний Словник синонімів Вусика
- голоп'ятий — Голоп'ятий, -а, -е Съ голыми пятками, въ рваныхъ, безъ подошвъ сапогахъ; переносно: бѣднякъ. Було як на полювання їде, то біля його панів та панків голоп'ятих, таких, що йде в чоботях, а пучки на піску й знать, — сила. О. 1862. V. 105. Словник української мови Грінченка