голоп'ятий
голоп'я́тий
-а, -е, розм.
З голими п'ятами; босий.
|| перен., зневажл. Про вбогу людину.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голоп'ятий — голоп'я́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- голоп'ятий — ГОЛОП'Я́ТИЙ, а, е, розм. Із голими п'ятами, босий. Без чобіт, голоп'ятий, Він поліз по стіні... (В. Бичко); // перен., зневажл. Про вбогу людину. – Бреши, бреши... Потрібні ото пану Луцеві такі нічліжники, як ти, голоп'яті! (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
- голоп'ятий — див. бідний Словник синонімів Вусика
- голоп'ятий — Голоп'ятий, -а, -е Съ голыми пятками, въ рваныхъ, безъ подошвъ сапогахъ; переносно: бѣднякъ. Було як на полювання їде, то біля його панів та панків голоп'ятих, таких, що йде в чоботях, а пучки на піску й знать, — сила. О. 1862. V. 105. Словник української мови Грінченка